Чому дитина часто хворіє?

У цій статті ви дізнаєтеся в чому конкретно полягають відмінності дитячого імунітету від імунітету дорослої людини, чому дитина часто хворіє, чому природою передбачено, що у дитини слабкий імунітет? Як підвищити імунітет у дитини і чи м ожна взагалі це робити?

Чому дитина часто хворіє?

Виходить, що імунна система у дитини скоріше не працює, ніж працює. Тобто з часом з'являються все нові і нові її компоненти, але ось Т-система, без якої і імунітет не імунітет, чомусь наполегливо не бажає включатися. Причому в той самий час, коли дитина знайомиться з усіма можливими і неможливими інфекціями. Серед яких, до речі, разом з банальними нежиті, попадаються і вірусні пневмонії, і менінгококовий менінгіт, та ще Бог знає що, зовсім не безпечне для дитячого організму.

Соромно зізнатися, але мене весь час підмиває дещо нагадати деяким прихильникам всього натурального, зокрема лікування за допомогою "захисних сил організму". Під час того, коли всі ці інфекції вже були, а ось тямущою та ефективної медичної допомоги ще не було, захисні сили організму справлялися з інфекціями, як би це сказати, хреново.
У XVIII-XIX століттях із сотні народжених немовлят до п'яти років доживала навряд чи половина. Решта гинули від банальних, за сьогоднішніми мірками, інфекцій. Правда, ті, хто виживав, відрізнялися відмінним здоров'ям, але от платити таку ціну - ховати кожної другої дитини, щоб були здорові залишилися - це в голові якось не вкладається. Ні в моїй, ні в будь-який інший, якщо в ній є хоч крапля мізків.
Чому дитина часто хворіє? Що ж таке нам влаштувала мати-природа, що діти фактично залишаються беззахисними перед інфекцією? І взагалі, чий вона одна - наш чи мікробів?

Все не так просто як здається

Так, у дитини не працює Т-система імунітету (Т - від слова тимус - вилочкова залоза, в якій, як вважається, і виробляються Т-лімфоцити. Так, бути педіатр вам скаже, що у двох-чотирирічної дитини тимус мало того, що майже що з кулак завбільшки, він ще й працює на знос. А ось у дорослих (у яких, до речі, з Т-системою імунітету все в повному порядку) цей самий тимус майже неможливо виявити, та й всередині він майже повністю заміщений жировою тканиною, яка, як відомо, до імунітету не має ну ніякого відношення. Ну так і що ж, чорт візьми, займається тимус у маленьких дітей? Учені вирішили подивитися. Подивилися ... Краще б уже вони нічого подібного не бачили. Тимус, як виявилося, занімаетсмя планомірним знищенням Т-лімфоцитів. Ага, тих самих, які як раз в цей момент гостро необхідні для боротьби маленької людини з інфекціями. Але, чорт візьми, навіщо? Не буду вас мучити. Розгадка проста. Як відомо, Т-лімфоцити самі визначають, які клітини чужорідні, а які ні. Тобто під гарячу руку вони можуть атакувати і клітини власного організму. І тоді починаються всякі неприємні аутоімунні процеси, з якими по цю пору лікарі так і не навчилися справлятися - ні розсіяний склероз, ні цукровий діабет, ні банальний гломерулонефрит виліковувати поки ще не вміють. Від 0 до 6 років дитина дуже швидко росте (наприклад від народження до року він додає у вазі в три-чотири рази), і до того ж часто хворіє (приблизно з трьох до шести років три чверті дітей хворіють від 8 до 12 разів на рік ). Це - ідеальні умови для того, щоб Т-лімфоцити стали б вважати ВСІ бистроделящіеся (в тому числі і свої власні клітини) за чужі. До речі, підгледівши, ніж у цей час займається тимус, що виробляє нібито Т-лімфоцити все ті ж учені все ж помітили, що всі, знищувані Т-лімфоцити були заточені під знищення своїх власних клітин. Виходить, що ціною все тих же частих ГРВІ тимус рятує організм дитини від розвитку аутоімунних захворювань. До речі, якщо уважно почитати, що пишуть противники щеплень, зокрема доктор Мендельсон (автор книг "Записки єретика від медицини" та "Як виростити дитину здоровою всупереч лікарям") то виявиться, що бурхливе зростання аутогіммунних захворювань якось дуже підозріло збігається за часом з впровадженням масової вакцинації.

Якщо це не просто збіг, висновок буде однозначним: рання стимуляція імунітету, зокрема його Т-системи, є чинником ризику в плані розвитку аутоімунних захворювань.

Отож обережніше з імуностимуляторами, гаразд? А з тим, як зробити так, щоб дитина рідше хворів, але не розплачувався б потім за це років через 10-15, ми все ж розберемося.