МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

В даний час перед суспільством надзвичайно гостро стоїть проблема морального виховання дітей різного віку, педагогічне співтовариство заново намагається зрозуміти, яким чином прищепити сучасним дітям морально-духовні цінності. Сьогодні на дитину з самого народження обрушується величезний масив інформації: ЗМІ, школа, дитячий садок, кіно, Інтернет - все це скоріше сприяє розмивання моральних норм і змушує нас дуже серйозно замислитися над проблемою ефективного морального виховання власного малюка.

Особливості морального

виховання дошкільників

Моральне виховання

Дитина, здатний правильно оцінити і зрозуміти почуття і емоції іншої людини, для якого поняття дружба, справедливість, співчуття, доброта, любов не є порожнім звуком, має набагато вищий рівень емоційного розвитку, не має проблем у спілкуванні з оточуючими, він набагато стійкіше переносить стресові ситуації і не піддається негативному впливу ззовні.

Моральне виховання дошкільників особливо важливо, тому що саме в дошкільному віці дитина особливо сприйнятлива до засвоєння моральних норм і вимог. Це одна з дуже важливих сторін процесу формування особистості дитини. Іншими словами, духовно-моральне виховання школярів та дітей раннього віку можна розглядати як безперервний процес засвоєння ними встановлених у суспільстві зразків поведінки, які в подальшому будуть регулювати його вчинки. В результаті такого морального виховання дитина починає діяти не тому, що хоче заслужити схвалення дорослого, а тому, що вважає за необхідне дотримання самої норми поведінки, як важливого правила у відносинах між людьми.

У молодшому віці стрижнем, який визначатиме моральне виховання особистості дитини, є встановлення гуманістичних відносин між дітьми, опора на свої почуття, емоційна чуйність. У житті дитини емоції відіграють дуже важливу роль, вони допомагають реагувати на навколишню дійсність і формувати своє до неї ставлення. У міру зростання малюка світ його емоцій розвивається, стає різноманітнішим і багатшим. Моральне виховання дошкільників визначається тим, що в цей період малюк засвоює мову емоцій і почуттів, він опановує прийнятими в суспільстві формами вираження своїх переживань за допомогою всіляких вербальних і невербальних засобів. У той же час дитина навчається стримувати себе в прояві своїх почуттів занадто бурхливо або різко. На відміну від дворічного, малюк у віці п'яти років вже може приховати свій страх або стримати сльози. Він опановує наукою управління своїми емоціями, навчається наділяти їх у прийняту в суспільстві форму. Користуватися своїми почуттями свідомо.

Становлення емоційної середовища дошкільника найтіснішим чином пов'язане з його моральним вихованням і має свою динаміку. Так малюк, грунтуючись на прикладах з досвіду, складає розуміння того, що добре, а що погано, формує своє ставлення до жадібності, дружбу і т. п. Таке ставлення до основоположним поняттям нашого життя продовжує формуватися і в подальшому по мірі дорослішання. Головним помічником дитини на цьому шляху є дорослий, який конкретними прикладами своєї поведінки і закладає в дитини основні моральні норми поведінки.

/Files/images/animatsii/malyishi/4a6953cbfe00.gifОтже, моральне виховання в дошкільному віці визначається тим, що дитина формує найперші моральні оцінки і судження. Він починає розуміти, що таке моральна норма, і формує своє ставлення до неї, що, однак, далеко не завжди забезпечує дотримання її в реальних вчинках. Моральне виховання дітей відбувається на всьому протязі їх життя, і визначальне значення в становленні моральності дитини відіграє середовище, в якому він розвивається і росте. Тому переоцінити важливість сім'ї у моральному вихованні дошкільнят неможливо. Способи поведінки, прийняті в сім'ї, дуже швидко засвоюються дитиною і сприймаються ним, як правило, в якості загальноприйнятої норми.

Найперша задача батьків полягає в тому, щоб допомогти дошкільнику визначитися з об'єктами його почуттів і зробити їх суспільно цінними. Почуття дозволяють людині випробувати задоволення після здійснення правильного вчинку або змушують нас відчувати докори сумління, якщо моральні норми були порушені. Основа таких почуттів як раз і закладається в дитинстві, і завдання батьків допомогти в цьому своїй дитині. Обговорювати з ним моральні питання. Домагатися формування ясної системи цінностей, щоб малюк розумів, які вчинки неприпустимі, а які бажані і схвалюваності суспільством. Ефективне моральне виховання неможливе без обговорення з малюком моральної сторони вчинків інших людей, персонажів художніх творів, вираження свого схвалення його моральних вчинків найбільш зрозумілим для малюка чином.

Діти в спілкуванні формують здатність висловлювати свої почуття, оцінювати їх, розвивають здатність до співпереживання та співчуття, дуже важливу в моральному вихованні малюка. Невміння висловити свої емоції, зрозуміти почуття оточуючих може призвести до формування «комунікативної глухоти», яка може стати причиною конфліктів дитини з іншими дітьми і негативно відбитися в процесі формування його особистості. Тому ще одне дуже важливе напрямок морального виховання дітей - розвивати їх здібності до емпатії. Важливо постійно звертати увагу дитини на те, які переживання він відчуває, що відчувають оточуючі його люди, збагачувати лексикон малюка різними словами, що виражають переживання, емоції, почуття.

У міру свого розвитку дитина приміряє на себе різні суспільні ролі, кожна з яких дозволить йому підготуватися до виконання різних соціальних обов'язків - учня, капітана команди, друга, сина чи дочки і т. п. Кожна з таких ролей має величезне значення у формуванні соціального інтелекту і припускає розвиток своїх власних моральних якостей: справедливості, чуйності доброти, ніжності, турботи та ін І чим різноманітніше буде репертуар ролей малюка, тим з більшою кількістю етичних принципів він познайомиться і тим багатшим буде його особистість.

Стратегія морального виховання в дитячому садку і вдома повинна спрямовуватися не лише на усвідомлення своїх почуттів і переживань, на засвоєння суспільно значущих правил і норм поведінки, але і на розвиток почуття спільності з іншими людьми, формування позитивного ставлення до людей в цілому. І таке завдання морального виховання дітей у дошкільному віці здатна вирішити гра. Саме в грі малюк знайомиться з різними видами діяльності, освоює нові для себе соціальні ролі, удосконалює комунікативні навички, вчиться виражати свої почуття й розуміти емоції інших людей, опиняється в ситуації, коли необхідна співпраця і взаємна допомога, накопичує первісний банк моральних уявлень і пробує співвідносити їх зі своїми вчинками, навчається слідувати засвоєним моральним нормам і самостійно здійснювати моральний вибір.

Морально-духовне виховання

Більшість дітей, крім сім'ї, отримують моральне виховання в дитячому садку і вже після цього йдуть у перший клас, де триває моральне виховання школярів. У дітей вже складено початкове уявлення про те, що правильно, а що ні, закладені навички ввічливої поведінки. У школі коло спілкування дітей та їх обов'язків значно розширюється. Основною діяльністю для них стає навчання. У школі дітям доводиться наново вибудовувати відносини з однокласниками і вчителями. Усвідомлення важливості нової для дитини діяльності, психологічна його готовність до шкільного навчання лягає в основу готовності школяра сумлінно виконувати нові вимоги дорослих і складає основу духовно-морального виховання школярів.

Психологами встановлено, що саме молодший шкільний вік характеризується найвищою сприйнятливістю до морального виховання дітей та естетичному вихованню школярів, саме в цьому віці вони найкраще засвоюють моральні норми та правила. На початку шкільного життя у дитини формується так звана «моральна позиція», яка характеризується тим, що у свідомості школяра моральні норми виділяються в окрему систему, якою він намагається постійно слідувати за будь-яких обставин.

Реалізуючи духовно-моральне виховання школярів, необхідно враховувати, що з часом моральні уявлення дітей змінюються від морального реалізму, що характеризується твердим і непохитним поділом всіх вчинків на дві категорії: гарне і погане, до морального релятивізму, заснованому на розумінні, що всі заслуговують шанобливого до себе відносини і в кожному вчинку можна знайти його моральне обгрунтування. Реаліст вважає, що моральні закони непорушні, єдині для всіх і не терплять виключень. При переході до морального релятивізму діти починають судити про моральну сторону вчинків по їх наслідків, і вчинок все одно буде поганим, навіть якщо він здійснений з найкращих спонукань. Разом з тим, даючи моральну оцінку вчинку, навіть якщо він призвів до плачевних результатів, діти вже можуть приймати в розрахунок наміри вчинила таке діяння людини.

Як і в попередній період, у моральному вихованні та естетичному вихованні школярів велике значення відіграє здатність до емпатії. У цей період, поряд з усвідомленням свого «Я», у дитини починає складатися уявлення про «Я» інших людей. І саме зараз у системі морального виховання школярів дуже важливо вчити дітей розуміти інтереси оточуючих, думати про їхні потреби і переживаннях.

Говорячи про духовно-моральному вихованні школярів та естетичному вихованні школярів, необхідно розуміти, що в залежності від віку дитини процес засвоєння моральних норм можна розділити на 3 етапи. До п'яти років малюк освоює самий примітивний набір моральних правил, заснований, як правило, на заборону робити що-небудь. Якщо дитина ці норми виконує, то ми називаємо його вихованим дитиною. До десятирічного віку підліток вже в змозі оцінити емоційний стан оточуючих його людей, дати моральну оцінку їх вчинками. Якщо перший етап морального виховання дитина не освоїла, то переходити до другого етапу не має сенсу. І потім до 15 років дитина поступово освоює необхідність допомагати оточуючим людям, і це в його картині світу, якщо моральне виховання школярів ефективно, має зайняти центральне місце.

Говорячи про духовне виховання школярів та естетичному вихованні школярів, необхідно враховувати, що знання й розуміння моральних норм не гарантує застосування їх дитиною у своєму повсякденному житті. Особливо, якщо дотримання етичних норм входить в протиріччя з бажаннями дитини в даний момент. Крім того, часто спостерігається нерівномірність застосування моральних норм у спілкуванні з дорослими і дітьми в школі, вдома і на вулиці. Основним критерієм успішності морального виховання школярів можуть бути тільки їх реальні вчинки і спонукальні мотиви таких вчинків. Здатність і бажання застосовувати засвоєні завдяки моральному вихованню норми можуть бути виховані, тільки якщо дитина постійно вправляється у скоєнні моральних вчинків.

Безпосередній вплив на успішність морального виховання та естетичного виховання школярів лежить на викладацькому колективі. Слово вчителя - це багато в чому найголовніший інструмент духовно-морального виховання школярів. Саме вчитель, особливо в початкових класах, розбираючи поведінку реальних людей і персонажів творів, що вивчаються в шкільній програмі, дає моральну оцінку їх вчинкам. Моральне виховання та естетичне виховання школярів відбувається на всіх без винятку уроках. Моральному вихованню школярів відповідає не тільки зміст предмета, але і методи, за допомогою яких відбувається навчання, атмосфера, що панує в класі, і сама особистість учителя. Для успішного морального і естетичного виховання школярів вчителю важливо організувати процес колективної діяльності дітей таким чином, щоб вона була пронизана високоморальними відносинами. Моральне виховання школярів та естетичне виховання школярів в колективі найбільш ефективно тоді, коли кожна дитина займає місце, найбільш адекватне його можливостям, стаючи при цьому особистістю незамінною. Це допомагає розвинутися почуттю власної гідності і сформувати адекватну самооцінку. Таке моральне виховання школярів та естетичне виховання школярів без спеціального зовнішнього спонукання змушує дитину відповідати моральним уявленням, прийнятим у суспільстві.


Кiлькiсть переглядiв: 0