Як зробити дитину самостійним

Всі ми хочемо бачити своїх дітей самостійними і успішними, а тому з усіх сил намагаємося виховати в них цю рису. Але ж для того, щоб зробити дитину самостійним потрібно тільки одне - не позбавляти їх цієї самої самостійності.

Кожен батько може пригадати моменти, коли малюк на вашу пропозицію допомогти щось зробити відповідає: «Я САМ!». Але ми, як дбайливі батьки, не помічаємо таких нюансів і все одно вперто допомагаємо і допомагаємо ... Спочатку це допомога в годуванні грудьми, хоча навіть зовсім маленька дитина може чудово справитися з ложкою самостійно. Так, він, можливо, кілька разів промахнеться і трохи розмалює їжею столик і одяг, але зате зробить це САМ!

Потім починається дошкільна підготовка і початкова школа. Майже всі діти у віці двох - трьох років дуже допитливі. Якщо не втратити дорогоцінний час і направити цю допитливість в правильне русло: грати з ним у розвиваючі ігри, купувати кубики або віяла з буквами, конструктори і т.п., то дитина самостійно намагається задовольнити своє прагнення дізнатися і зробити щось нове.

Дитина може по-обов'язку сам збирати конструктор і пазли, складати з кубиків слова, якщо ви, звичайно, "викроїли час" і вивчили з малюком букви. Щоб зробити дитину самостійним, варто лише пояснити своєму чаду основні правила тієї чи іншої розвиваючої гри і не заважати йому!

Якщо звернути увагу дитини ще до школи на нескладні прописи і книжки, то він із задоволенням буде виводити нові для себе гачки і палички. І не потрібно заважати і нав'язувати йому свою допомогу, нехай робить це сам.

Не бійтеся давати дитині невеликі завдання з прибирання квартири (витерти пил, пропилососити невелику ділянку, зібрати іграшки), і не лайте якщо він зробив щось не так. Хваліть його завжди за прояв самостійності і відзначайте як було б вам важко зробити ту чи іншу справу без нього.

І от ви вже ведете дитину в перший клас. Але ж він такий маленький, бідненький, він же ніколи і ні за що не зможе самостійно зробити уроки! Хай краще дочекається батьків з роботи і ввечері, з штучним освітленням і вашим безперервним контролем і повчаннями, які закінчуються досить часто сльозами і скандалами, нарешті зробить ці злощасні уроки. І це при тому, що цілий день він фактично «провалявся дурня».

І так день у день, такий розпорядок входить в звичку, і вже досить доросла дитина сидить і чекає поки прийдуть батьки і всі зроблять разом з ним або за неї.

Адже все могло піти за іншим сценарієм. Варто було тільки дати можливість дитині на самому початку спробувати зробити все самостійно. Прийшовши додому зі школи, він може трохи відпочити, поїсти, а потім, при хорошому денному освітленні, без смикань і нервування, сам зробити домашні завдання. Тоді, повернувшись з роботи, ви можете просто переглянути та перевірити його роботу, можливо м'яко вказати на помилки або просто похвалити за добре виконане завдання.

По-перше, для здоров'я малюка, особливо для його зору, набагато корисніше робити уроки при денному світлі і без порушують психіку істерик.

По-друге, ввечері у вас буде більше часу для простого спілкування в колі сім'ї і, на загальне задоволення, вечір пройде без стресів і криків, ви зможете зайнятися чимось більш приємним, ніж вдовбування дитині, який він нетямущий і нічого не вміє.

І, нарешті, найголовніше, йде процес розвитку тієї самої самостійності, про яку ми говоримо. Ваша похвала за працю, яку він вклав у виконання звичайного домашнього завдання, стимулює подальше бажання продовжити робити все самому з ще більшою ретельністю. Робити ні як попало, а так, щоб його похвалили, тобто добре і сумлінно.

А потім дитина дорослішає, завдання стають все складніше, але вироблена роками звичка призводить до того, що ваш вже зовсім не малюк не потребує контролю і моралей.

Самостійна дитина завжди, без нагадувань, не тільки зробить уроки, але й наведе порядок у своїй кімнаті, помиє за собою посуд - просто так - за звичкою робити все самостійно. Ця риса характеру дуже допоможе надалі при навчанні у ВУЗі та самостійного життя в гуртожитку, де організованому дитині достатньо просто справитися одночасно з навчальним процесом і облаштуванням побуту. Нарешті, це неоціненна звичка при створенні власної сім'ї.

В іншому ж випадку доводиться спостерігати батьків, які роками «няньчилися» зі своїми чадами, і в підсумку пожинають негативні плоди своєї надмірної дбайливості. Вони мають дитину, яка ні до чого не пристосований, та й не бажає нічого робити. А навіщо йому пихкати, адже поруч завжди жалісливі батьки, які приготують, виперуть, приберуть, можливо шанують трохи моралі, але це не страшно, адже він за довгі роки до них просто звик.

Всі ми хочемо бачити своїх дітей самостійними і успішними, а тому з усіх сил намагаємося виховати в них цю рису. А адже потрібно тільки одне - не позбавляти їх цієї самої самостійності! Так ви уникнете серйозних помилок у вихованні, наслідки яких виправити буде складно, якщо не неможливо.

Тут можна почитати про неврівноважених дітей.

ВИКОРИСТОВУЙТЕ для себе всю міць нових знань!